ОПІСАНІЕ ІСТОРІОГРАФОВЪ СЕЯ ІСТОРІИ, ХОТЯ НѢКОТОРЫХЪ ЦЕРКОВЬ РІМСКАЯ НЕ ПРІЕМЛЕТЪ; ОБАЧЕ НЕ ЗА НЕПРАВЕДНОЕ ОПІСАНІЕ ИХЪ ІСТОРІИ, ТОКМО ЗА НЕ ПОЧІТАНІЕ ЦЕРКВИ.
А
- Архімандрітъ Трітемнъ,
- Архімандрітъ Урсъ паргендъ,
- Абламіосъ,
- Абрамортеліи,
- Адаміи Саксонскіи,
- М: Астера Адамъ,
- Агаціи Смірнеи,
- Агустінъ Дохторъ,
- Агустінъ Моравскіи,
- Аімонъ монахъ,
- Албертъ Кранціи,
- Албертъ Штаденцъ,
- Александръ Гванъ,
- Александръ Скуфетъ,
- Аміанъ монахъ,
- Артманъ Щедель,
- Андреи Ангелъ Дурацынъ,
- Андреи Корнеліи,
- Андулфа Сагакъ,
- Аналіи Фрісіи,
- Анали Галанскіи,
- Аналіи Рагужскіи,
- Анали Ружскіи,
- Аналіи Тутки,
- Анали Венецкіи,
- Аноннъ монахъ,
- Антоніи Бофінінъ,
- Антоніи Геуфреу,
- М: Антоніи Сабѣлікъ,
- Антоніи Сконкофіи,
- Антоніи Выперанъ,
- Апіянъ Александріискои,
- Арнордъ Архімандрітъ,
- Арпунтакъ Бурде Галанскіи,
- Аріанъ Нікомедіискои,
- М: Ауреліи Касіодоръ,
- С: Ауреліи Віторъ,
- Артманъ Шедель,
Б
- БалдасарЪ СпалатінЪ,
- БеатЪ РенанЪ,
- БерозЪ Халдеи,
- БеріардЪ ЮстініянЪ,
- Воніфасіи СімонетЪ,
- БулядорЪ,
- Безвеквіи,
В
- Валеріи Максімъ,
- Вартонъ учітель,
- Ф: Вігеріи,
- Валеріи Потервелъ,
- Венцеславъ Боемскіи,
- Веріеръ Роземвінскіи,
- Веторъ Утісенцъ,
- Вітікіндъ Галяскои,
- Вітікіндъ Саксонскои,
- Вітікіндъ Вагріемскои,
- Внефрідъ Агліискои,
- Волфанга Лазіи,
- Волфангъ Галанскои,
Г
- Гасиеръ Пеуцыръ,
- Гасперъ Тыгурікъ,
- Гереміи Русъ,
- Герардъ Рудінгеръ,
- Геваніи Лубанъ,
- Геваніи Бат і ста,
- Геваніи Ботеръ,
- Геваніи Коклео,
- Геваніи Куропол і тъ,
- Геваніи Дубравнъ,
- Геваніи Эсендскіи,
- Геваніи Эербуртъ,
- Геваніи Лазнардъ,
- Іванъ Велікои Готскои,
- Геваніи Науклеръ,
- Геваніи Вілянъ,
- Геваніи Стаднъ,
- Геваніи Горопеи,
- Геваніи Гоболінъ,
- Геваніи монахъ,
- Геваніи Івотскіи,
- Геваніи Тыгурінъ,
- Геваніи Пінетъ,
- Георгіи Цедренъ,
- Георгіи Пакімеръ,
- Георгіи Пакімеръ,
- Георгіи Верчігеръ,
- Георіанда Алаки,
- Героломъ Даторъ,
- Героламъ Барди,
- Героломъ Руцели,
- Гіуліи Фароздъ,
- Гіустінъ,
- Гіуніи Кордъ,
- Готфредъ Монаже,
- Готфрідъ въ Стерберкіи,
- Грігоріи Докторъ,
- Гуліамъ Кантеръ,
- Гуліамъ Фр.знъ,
- Гунѳеръ Поета,
Д
- Діодоръ Сікілскіи,
- Діогенъ Лаерцъ,
- Діонъ Ніцыи,
- Діонізіи Пунікъ,
- Дітмаръ Мерса Пугерръ,
- Доменікъ Марномігръ,
Э
- Эгесіпъ,
- Эгіднъ Тскуднъ,
- Эгінартъ монахъ,
- Эліи Спорцыанъ,
- Эемануілъ Монасе,
- Эпітомъ Страбона,
- Эразмо Стеля,
- Эевдоціи Панегіріста,
- Евгіпъ монахъ,
- Эвзебіи,
- Эвстахіи,
- Этропіи,
- Элмолдъ Попа,
- Энрікъ Діервордіи,
- Эрманъ Костратъ,
- Эрманъ Скодель,
- Эродіанъ,
- Эродотъ Аллікарсінскіи,
З
- Захаріи Лілнои,
- Зонара,
- Зозіна,
І
- Ізаціи Веце,
- Ісідоръ Іспаленскіи,
- Ізігоннъ,
К
- Калеурінъ Сура,
- Калімахъ Пріпрініи,
- Карлъ Сігоніи,
- Карлъ Вегріосъ,
- Келіи Дунатъ,
- Керіліанъ,
- М: Кікерінъ,
- Корнеліи Тацітъ,
- Констентінъ Порѳірогенитъ,
- Констянтінъ Спандугінъ,
- Корадъ Пеутіньеръ,
- Крісіпъ,
- Кронара Ѳіоманаха Мінорітаніи,
- Квінтъ Курціи,
- Кріштоѳанъ Варсевіціи,
- Кіріакъ Кспангебернъ,
Л
- Ламбертъ Скаѳіа Бургенце,
- Лаврентіи Суръ,
- Леонардъ Аретнъ,
- Людовікъ Сервінъ,
- Люканъ,
- Людіфалнъ,
- Люіги Кантерінъ,
- Леополдъ Пампертъ,
- Люітъ Прандъ Тіцынснскіи,
М
- Марцелінъ Конте,
- Маріанъ Скотъ,
- Марінъ Барлецы,
- Марінъ монахъ,
- Марінъ Архімандрітъ,
- Мартынъ Кромеръ,
- Мартынъ Біскопъ,
- Мартынъ Сегоінъ,
- Мартынъ Вагіетъ,
- Марсіянъ Капела,
- Матѳеи Мікоѳітеа,
- Мазокія,
- Метель Тугарінъ,
- Меѳодіи Історікъ,
- Міхаіла Ріціи,
- Міхаіла Салюаніціанскіи,
- Мудестъ,
Вси історіографы, проізводятъ началобытіе сего народа изъ Скандінавіи, котарая отъ многіхъ названа Сканція, отъ иныхъ Сконданія, отъ нѣкоторыхъ Скандія и Скандізона, лежащая во странахъ Сѣверныхъ, о чемъ Элмолдъ опісуетъ.
Древніе Латіны и Греки, едва познали оную, и общімъ мнѣніемъ сказали; что есть поясъ земли студеныи, осужденъ въ непрестанные снѣги; и лішенъ всякаго жівотнаго. Не многіе о томъ учініли на помінаніе, нѣкоторыежъ токмо, положіли подъ сею промежностію и благополучные земли долгожтівотныхъ людеи, и всѣхъ человѣкъ ѕѣло праведныхъ. А иные надѣяліся, что оная страна была нѣкіи островъ велікіи.
Плініусъ въ 4 кнігѣ повѣствуетъ: что Скакдінавія островъ преізрядныи, и велічествомъ непрімѣрныи; Солінъ въ 23 главѣ, о дівныхъ вещахъ Вселенныя опісуя глаголетъ, Скандінавія есть островъ болѣе всѣхъ острововъ Германскіхъ, не имѣетъ иные вещи чуднои, толко себе самого. Потомъ вскорѣ сказуетъ, Скандінавія неесть сущіи островъ, но часть земли не малая и окруженая моремъ, но отъ сухіе земли со всѣмъ не отдѣлена; названъ отъ Іоаріанда Алана, другои міръ, жіліще народовъ и владѣніе породъ. Дліна его отъ Полудни къ Норду съ 1800 міль, и шіріна не многімъ менши половіны; съ едіныя страны окончевается моремъ балтіискімъ, съ другую Океаномъ, отъ нѣкоторыхъ названнымъ море Ледоватое, въ блізости Норда, имѣетъ Скріѳінны, Карѣлы при граніцахъ Росіискіхъ, по чертежу показательному Олая велікого.
Есть мнѣніе нѣкоторыхъ людеи ученыхъ, что Скандінавія есть славная Туле: отъ древніхъ утвержаютъ свои слова на послѣдующемъ ѳундаментѣ. Помпонеи Мела полагаетъ Туле, на протівъ Германіи ніжнеи. Птоломеи Туле полагаетъ въ 73 градусѣ шіроты, 26 дліны. Прокопеи Туле опісуетъ, что жітельствовали на неи 13 народовъ, и толіко же Цареи владѣтельствовали, десять кратъ болши Брітаніи. Стефанъ Бізантіанінъ, называетъ Туле велікою, понеже со обьемлетъ народы Скріѳітіаны: нынѣ именуемы Скріѳінны.
Ісакіи Чеса претолкователь Ліксѳроновъ сказуетъ, что Туле лежітъ къ Востоку Брітанскому, которые околічности всѣ прінадежатъ Скандіи, а не инымъ, толіко вящши, что едіна часть Скандіи еще и нынѣ носітъ имя Туле Марка: Море балтіиское, которое Туле окружаетъ, не слышітъ прібыли водянои, ніже убыли, и того ради ѕѣло есть многобурно и бѣдственно. Когда текущую воду погонятъ вѣтры, пріходітъ съ Сѣвера вода толь прѣсна, что матрозы оную ради варенія употребляютъ, и то проісходітъ отъ множества рѣкъ и озеръ впадающіхъ въ него. Протівное когда случается теченіе воды, проізходітъ съ Запада, мерзнетъ Зімою толь жестоко, что ѣздятъ по верхъ нѣкоторыми карѣтами, которые оные народы называютъ сани; а иногда и цѣлые воіска, переходятъ пѣши съ сухого пути, на островы отъ Скандінавіи, которая отложши всѣ другіе имена, держітъ паки оное еже Скандія. Которое имя значітъ веселость, или прігожство, понеже благоразтвореніемъ воздуха, плодоносіемъ земнымъ, пріволностію прістанеи и товаровъ, и богатствомъ морскімъ; рыболовленіемъ изъ озеръ и рѣкъ; и ловленіемъ ѕвѣреи изрядныхъ, жілами не истощімыми злата и сребра, мѣди и свінца; множества градовъ, постановленіями гражданскіми, ни едінои странѣ богатои уступаетъ.
Изъ нея же древле посылаліся часто [по сказанію Солінову въ 25 главѣ, о Сѣверныхъ] чрезъ дѣвіцъ неразтлѣнныхъ, первые плоды жіть Аполлону Деліискому; понеже оные отъ насілства остаріодержцевъ, не возвращаліся вспять неразтлѣнны, то паки возвратіли далеко, разстоятелнои оныхъ плодовъ оброкъ во предѣлы Скандінавскіе, которая нынѣ содержітъ въ себѣ 3 королевства; а имянно: Норвергію, Швецію, и Готфію, съ частію королевства Датского, и иные многіе провінціи, якоже суть Ботнія, Ѳінмаркія, Лапонія, и Ѳінляндія, которую въ прошедшіхъ временахъ жітелствовали народъ Славенскои, и имѣла ихъ языкъ. Но когда овладѣли Русіяне, то пріняла вѣру Греческую. И окромѣ вышереченныхъ, суть еще многіе провінціи въ Скандінавіи, изъ которые вышли Славяне, со многіми иными сілнѣішіми народы, которые покоріли и владѣтелствовали, по томъ Азіею, Афрікою, и Европою.
