КРАТКОЕ СОБРАНІЕ ІСТОРІЧЕСКОЕ НАРОДА СЛАВЯНСКОГО, ЕГО СЛАВЫ И РАЗШІРЕНІЯ.
Ні какоже удівітелно есть, что слава народа Славянского, нынѣ не такъ ясна, какъ онои довлѣло разславітіся по Вселеннѣи. Ежели бы сеи народъ, такъ достаточенъ былъ людми учеными и кніжными, какъ былъ доволенъ военными и превосходітелными оружіемъ; тобъ ни едінъ другои народъ во вселеннѣи, былъ въ прімѣръ имени Славянскому. А что протчіе народы, которые ѕѣло были ніжше его, нынѣ велми себя прославляютъ, то не ради чего иного, токмо чрезъ бывшіхъ въ ихъ народѣ людеи ученыхъ.
А ИМЯННО.
- Іудеіскіе дѣла опісывали; Ѳілонъ, Эезіѳъ, и Юзеѳъ, Історіки велікопочтенные, которымъ опісаніемъ прославляли дѣла Іудеіская; не оставілібъ то учініть многіе иные Історіки Греческіе велікоученые, ежелібъ имъ было свободно объявлять странные дѣла, и секретная истінны, какъ пішетъ Летанціи въ 4 кнігѣ, въ II Главѣ iсторіи. Ибо Теопомпъ, хотѣлъ изъясніть своіми Історіями таіная містерія Іудеіская, ослѣпъ. А иные пішутъ болѣзнію труділся 40 днеи, и відѣлъ відѣніе протівное; и по томъ отъ того своего намѣренія престалъ, какъ пішетъ Діомітріи къ Толомѣу. Феодатъ Поета, упоміная Містерія Іудеіскаяжъ, такожде ослѣпъ; а когда прішолъ въ покаяніе, то и здравіе получілъ.
- Дѣла Греческая, прославлены многіми Історіограѳами, между которыми, Аназімандръ, Мелезнъ, Экаѳеи, Мілестъ, Демокрітъ, Эудосъ, Діцыаркъ, Эѳоръ, Эраштотенъ, Полібіи, Іпосідоніи.
- Дѣла Рімская, и всея Італіи; опісуютъ Арістідъ, Мілезіи, Теотімъ Клетонімъ, Неаркъ, Ѳеофілъ, Дороѳеи, Арістоклем, Экрісіпъ.
- Ѳебаныи, прославлены опісаніемъ Тесіновымъ.
- Эпіроты, Крітолеомъ.
- Опісатель дѣлъ Пелопонесскіхъ Крісермъ, Досіѳеи, Ѳеоѳілъ.
- Тошканская дѣла опісаны, Сосітратомъ.
- Аркадіиская, Деморатомъ.
- Беоцкое мѣріло, которое все опісуетъ. въ кнігѣ именованнои Паралели; Эллярікіи, Ктезіи, Кіндіи, Мегастенъ, Артемідоръ, Эвезіи, Калістенъ, которые жіли во время Теопомпа, и многіхъ иныхъ. Астрабонъ, Полібіи, Солінъ, и протчіе: опісуютъ, дѣла Індеіская, Персідская, Егіпетская, и протчая.
- Галіиская дѣла опісывалъ Діаѳоръ.
- Ѳракіиская Сократе.
- Лібіиская Эзіонацъ, Теокалъ, Унібалдъ вящши въ 30 кнігахъ своіхъ; Гвасталдъ, Элігастъ, Аребалдъ, Реѳімеръ, Ветонъ, Доракъ, Карадакъ, Ірутвуікъ, опісали славы народа Францужского.
Вси вышепісанные, болши нынѣ прославляются такіми славными Історіографами, которые всѣ на пісмѣ своіхъ народовъ дѣла прославляли, съ не малыми трудами и прілѣжностію.
Народъ же Славянскои, во древніхъ врсменахъ бывши оскуженъ людми учеными; и изначала старался непрестанно, воевати и чініти дѣла достоіные вѣчнои славѣ оружіемъ; а не пекся німало о томъ, чтобъ кто опісывалъ поступки ихъ, и не многіе Історіографы воспомянули о Славянѣхъ. но и то напоміновеніе, учініли болши по прічінѣ ратеи чіненыхъ отъ Славянского народа съ протчіми народы, нежели выхваляли сеи народъ какою свѣтлостію, себѣ непріятелеи, которои народъ оѕлоблялъ. оружіемъ своімъ мало не всѣ народы во Вселеннѣи; разорілъ Персіду; владѣлъ Азіею, и Аѳрікою, білся съ Егіптяны, и съ велікімЪ Александромъ; покорілъ себѣ Грецію, Македонію, Ілліріческую землю; завладѣлъ Моравіею, Шленскою зсмлею, Чешскою, Польскою, и береги моря балтіиского, прошелъ во італію, гдѣ многое время воевалъ протівъ Рімлянъ. Иногда побѣжденъ бывалъ, иногда біючіся въ сраженія, велікімъ смертопобітіемъ Римляномъ отмщевалъ; иногда же біючіся въ сраженіи равенъ былъ. На конецъ покорівъ подъ себя державство Рімское, завладѣлъ многіе ихъ провінціи, разорілъ Рімъ учіня данніками Цесареи Рімскіхъ, чего во всемъ свѣтѣ инои народъ не чінівалъ. Владѣлъ Францыею, Англіею, и уставілъ державство во Ішпаніи; Овладѣлъ лутчіе провінціи во Европѣ: и отъ сего всегда славного народа въ прошедшіхъ временахъ, проізошли сілнѣішіе народы; сірѣчь Славяне, Вандалы, Бургонтіоны, Гоѳы, Острогоѳы, Руси или Раси, Візігоѳы, Гепіды, Гетыаланы, Уверлы, или Грулы: Авары, Скірры, Гірры, Меландены, Баштарны, Пеуки, Даки, Шведы, Норманны, Ѳенны, или Фінны, Укры, или Ункраны, Маркоманны, Квады, Ѳраки; Аллери были блізъ Венедовъ, или Генетовъ, которые засѣли берегъ моря балтіиского, и раздѣліліся на многіе началы; то есть Помераняны, Увілцы, Ругяны, Уварнавы, Оботріты, Полабы, Увагіры, Лінгоны, Толенцы, Редаты, или Ріадуты, Цірціпанны, Кізіны: Эрулы, или Элуелды, Левбузы, Увіліны, Стореданы, и Бріцаны, со мкогіми иными которые всѣ были самои народъ Славянскои: яко же здѣ напреди означено будетъ.
Аще бы кто хотѣлъ вышеозначенне дѣла потемніти или унічтожіти, ссылаюся на велікую бібліотеку Свѣтлѣішаго Князя Дурбіно Пезарского, которои хотя такую бібліотеку богатую велікую, славную И праведную, и во сущемъ сердце Італіи держітъ. А ежели которои нібудь изъ странныхъ народовъ, сему истінному опісанію, будетъ по ненавісти прекословіть, свідѣтелствуюсь на опісаніе Історіограѳовъ при семъ объявленныхъ. Которые многіми своіми історіографіискіми кнігами, о семъ дѣлѣ упомінаютъ.
А я прошу, благоволіте Сіи мои труды прінять во благоугодіе, и не предати мя осужденію благоразумніи чітатели; аще и погрѣшілъ яко человѣкъ: намѣреніе мое не иное, токмо изъясніть потемненное, и показать ясно, что кому надлежітъ; и прошу паки, да бы всякъ свои дѣла, содержалъ и остерегалъ въ честности, съ пріумноженіемъ превосходітелствъ, не токмо нынѣшніе, но и древніе, и трудіться сеи моеи краткои історіи пополненію; ибо и высокоученые історіограѳы, хотя мало своіми історіями и погрѣшіли; а къ надлежащему пополніть, или справіть не есть трудно, какъ есть обычаи во Вселеннѣи.